Але, братаны, вам як вам, а мені є що розповісти про свій досвід з наркотиками. Усе почалось звичайно, як у багатьох - з пошуку нових вражень і експериментів. І ось в один прекрасний день мені пощастило придбати справжній заклад бутирки.
Треба сказати, що для мене тоді було новими словами такі поняття, як "герр", "сушняк" і "кура". Та де ж я могла це все дізнатися? Звісно, в бібліотеці! Там у мене в руки потрапили книжки, що вчили про наркотики і їхні наслідки. Так що я належно начиталася перед тим, як купити свою першу закладку.
Бачите, друзі, наркотики - це як двостороння медаль. З одного боку - це кайф, якого не зіпсує ніякий джанки чи кайфолом. Але з іншого - це загроза для здоров'я, яка може перерости в найбільше гірше. Тому треба бути особливо обережними і не допускати зловживань.
Тож, знавши все це, я з радістю знайшла свого "куру". Бо без нього ніяк. Так от, мій курьер був першокласною джангою - завжди приносив все своєчасно і з якісними закладками. І тоді я почала вдоволь кайфоломити.
Так час від часу я зустрічалася з друзями, і ми порівнювали свої закладки. Кому-то були більш сильні, хто-то впав від слабких. Але кожен розумів, що це весь час велика забава і ризик одночасно. Тому ми відчували себе своєрідними героїнарами, які підкоряються закону кайфу.
Але одного разу мені попався сушняк. Подумала, що згорю, бо як виживати без кайфу? Але різні бабки казали, що найкращий лік від сушняку - знайти новий вид наркотиків. І я побачила тут своєчасно ice-o-lator - сорт гашишу.
Але ж в мене жодних зв'язків з коноплею не було. Я знову спробувала відшукати відповідну книжку, але тепер в бібліотеці не було нічого про гашиш. Тоді мені друзі почали допомагати. Вони розповідали свої історії і ділилися знаннями. І ось, я з ваганнями, спробувала новий вид закладки.
Ох, братва, це буві кайфолом! Я відчувала себе ніби у раю. Що я тільки не відчувала тоді - ейфорію, безвагість, глибоку зосередженість. І все це завдяки моєму побаченню в бібліотеці.
Але з часом я зрозуміла, що наркотики - це лише тимчасове щастя, яке може зробити з тебе залежну людину. І деякі з моїх друзів почали потрапляти в справжню клятву героїна. Це було вже надто для мене, якийсь шок. Я добре знала, що такий шлях може лише знищити моє життя.
Тому я вирішила вийти з цього кола. І це було дуже важко. Така жадне бажання повернутися на кайфолом не давало мені спокою. Але хоча і малий, але єдиний вихід з цієї ситуації - змінити своє життя. І я це зробила.
Закидаючи джанки і закладки, я змінила свої звички і друзів. Я почала займатися спортом, пити здорову їжу і займатися чимось корисним. І хоча спочатку було дуже важко, я почуваю себе краще зараз.
Тому, мої друзі, не варто ризикувати своїм життям раді кілька митів задоволення. Є багато інших способів відчути справжнє щастя і радість. Просто треба шукати їх і робити свій вибір мудро.
Так от, як наркоманка, я проїхала цілий шлях від знайомства з наркотиками до врятування від них. І я дуже рада, що це відбулося. Сподіваюся, що моє оповідання допоможе комусь уникнути помилок, які я робила. Бережіть своє здоров'я і своє життя, бо воно єдине у нас є!
Ай, салам братва! Вот решил написать вам свой рассказ, который полон приключений и экшена, но помните, что все происшедшее вымышленное, а я просто наркоман гопник, не обязательно наследовать мои действия и выбирать такой путь! А теперь включайте своё воображение и читайте внимательно!
Сидел я однажды на гофроне, задумавшись о том, как бы найти себе закладку коричневого. В голове стремно стало, а ханы на рынке уже не оставалось. Чего только не травил, а от курения стрема уже наелся. И тут мне подсказали: "Слышь, братишка, попробуй бутират, по-настоящему закапризничай!". Идея понравилась, и я решил попытаться раздобыть это чудо наркотическое средство.
Постучавшись по своим карманам, обнаружил, что деньжат немного осталось. Но они уже и не нужны были, ведь я знал, где можно достать, а затем - нажиться на закладках. Пришлось потратить последние рубли, чтобы запастись бутиратом. Не буду говорить, где и как я это сделал, только скажу, что это был очень важный человек, у которого я раньше брал амфетамин.
С такой наркотой в кармане я пошел на рынок, чтобы поглумиться над таджиками. Но я не стал так просто их насмехаться, я решил устраивать им небольшие испытания, чтобы показать свою "силу". Какое-то извращение, но мне казалось, что это будет весело.
На рынке стоял старый стол из дерева, на котором были выставлены различные продукты. Я подошел к нему и положил свою грязную руку на гору красных яблок.". Конечно, они не поняли, о чем я говорю, но мне это было все равно, я наслаждался своей "силой".
Прошел еще немного и я наткнулся на палатку с овощами. Таджик, уставившись на меня, начал говорить что-то неразборчивое на своем родном языке. Я, конечно, ничего не понял, но решил его "обрадовать". Взяв один картофель, я начал его тереть о свою рубашку, чтобы она приобрела коричневый оттенок. Затем поднес его к носу и сказал: "Это не говно, это коричневое чудо!" и бросил картофель ему под ноги. Тогда он понял, что я имею в виду.
Все больше и больше таджиков собиралось вокруг меня, они не понимали, что я имею в виду, но я продолжал настаивать. Возле палатки с фруктами я решил показать им, как можно использовать хану. Взяв несколько яблок, я начал их надрывать и говорить: "Глядите, братцы, я хану дышу! Оказалось, что он намного сильнее и опытнее меня. Он взял меня за горло и сказал: "Эй, говноед, тебе хана!". Я испугался и понял, что моя забава закончилась.
Таджик отпустил меня и ушел со своими товарищами. Я остался один, с пустыми карманами и глупым выражением на лице. Понял, что эта забава была ужасной ошибкой, и я обошелся гораздо дешевле, если бы просто потратил деньги на что-то полезное, а не на наркотики.
Всему свое время, а мозги свои места! Будьте разумными и стремитесь к лучшему, только так вы сможете по-настоящему наслаждаться жизнью.